Аналітичні записки
Для визнання атаки на чернігівський драмтеатр непропорційною необхідно встановити додаткові факти
23 серпня 2023
19 серпня об 11:28 російські війська здійснили ракетний удар по Драматичному театру в Чернігові, у результаті якого загинуло 7 людей, 180 дістали поранення різного ступеню тяжкості. Ця атака вчергове загострила запит на справедливість та встановлення відповідальних за напади, що спричиняють смерті цивільних осіб та руйнування цивільних об’єктів. Доступна на сьогодні публічна інформація про атаку поки […]
19 серпня об 11:28 російські війська здійснили ракетний удар по Драматичному театру в Чернігові, у результаті якого загинуло 7 людей, 180 дістали поранення різного ступеню тяжкості. Ця атака вчергове загострила запит на справедливість та встановлення відповідальних за напади, що спричиняють смерті цивільних осіб та руйнування цивільних об’єктів.
Доступна на сьогодні публічна інформація про атаку поки не дозволяє однозначно стверджувати про порушення МГП у частині вжиття запобіжних заходів чи навіть скоєння воєнного злочину у вигляді нападу, що спричинив надмірні наслідки для цивільного населення та цивільних об’єктів.
Міжнародне гуманітарне право регулює процес планування та здійснення атаки, а також оцінки її наслідків. Так, зокрема, стаття 57 Додаткового протоколу І вимагає від сторін збройного конфлікту вживати запобіжні заходи для убезпечення цивільного населення та цивільних обʼєктів. Це має враховуватися при виборі засобів та методів нападу, типу зброї, оцінці статусу об’єкта ураження. Забороняється використовувати зброю, що може спричинити надмірні втрати серед цивільного населення. Водночас запобіжні заходи, відповідно до МГП, покликані уникнути лише тієї шкоди, яка буде непропорційною здобутій військовій перевазі.
На наше переконання, правовий аналіз обстрілу Чернігова 19 серпня варто сфокусувати саме на встановлені пропорційності атаки, тобто чи були втрати життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб та шкода цивільним об’єктам надмірними щодо очікуваної конкретної й безпосередньої військової переваги.
Для цього необхідно зібрати та відсортувати такі факти:
- ймовірна ціль нападу та на підставі якої інформації російські військові її визначили;
- тип використаної зброї та її здатність досягати поставленої мети;
- час польоту ракети до цілі;
- час, коли було скоєно напад;
- тип боєголовки (задумане місце розриву ракети);
- патерни подібних атак РФ тощо.
Частина цих даних попередньо вже встановлена. Очевидно, що об’єктом атаки стали військові спеціалісти та цивільні, які виготовляють, продають та застосовують зброю: інженери-розробники, виробники дронів, пілоти БПЛА, підприємці. А також самі зразки БПЛА. Отже, атака здійснювалася на законну ціль.
Дослідивши інформацію з відкритих джерел, аналітики Truth Hounds стверджують, що для атаки на Чернігів росіяни застосували керовану крилату ракету «Іскандер-К», а не її балістичний аналог, про який заявили в Офісі Генерального прокурора України.
Ракета над Черніговом
Фото: надане «Українській правді» СБУ
На це прямо вказують:
- бічне оперення на корпусі ракети;
- характерний звук, схожий на гул реактивного літака, що пояснюється наявністю турбореактивного двигуна в конструкції ракети «Іскандер-К» (у балістичної версії «Іскандер-М» — твердопаливний двигун ракетного типу, який працює лише на початковій ділянці польоту, а далі ракета рухається за інерцією).
Крім цього, сам факт наявності свідчень очевидців, фото- та відеофіксації польоту ракети вказує, що вона летіла на дозвуковій швидкості та невеликій підльотній висоті, що не відповідає характеристикам балістичної ракети. Водночас такі дані вказують на значно більший (відносно балістичної ракети) час підльоту до цілі, що спрощує відстеження ракети такого типу радіолокаційними системами ППО для оголошення повітряної тривоги в момент виявлення цілі. 19 серпня 2023 повітряну тривогу у Чернігові було оголошено об 11:20, а влучання сталось об 11:28. Тобто в учасників заходу, які, без сумніву, були головною ціллю атаки, було 8 хвилин, щоб переміститися в укриття. Вибір крилатої ракети, значно повільнішої за балістичну, разюче зменшував шанси досягти мети у вигляді ліквідації зразків БПЛА та учасників заходу.
Ракета вразила приміщення театру об 11:28. Захід-виставка дронів розпочався о 10:00 і мав тривати щонайменше до 14:00. Записи камер спостереження на Красній площі в Чернігові показують, що концентрація цивільних як для 11 години суботнього дня була незвично високою. Через те, що 19 серпня в Україні відзначають релігійне свято Преображення, частина цивільних у цей день відвідує вранішню церковну службу. Тому у момент атаки велика кількість людей перебувала на вулиці, повертаючись із церкви. Захід мав тривати ще не менше 3 годин після атаки. Тож якби атакувальник, маючи намір уразити військову ціль, вжив заходів із убезпечення цивільних, то обрав би такий час для атаки, коли поруч з ціллю перебуває найменша їх кількість. Очевидно, що цього зроблено не було.
Також були попередні заяви Офісу Генерального прокурора України про те, що детонатор бойової частини ракети був налаштований так, щоб розірватися над об’єктом. Підтвердженням цієї тези може бути те, що 1-см металеві елементи ураження кубічної форми місцеві мешканці знаходили на відстані до 700 метрів від центру вибуху. Таке налаштування детонатора дозволяє уразити обʼєкти та людей, що перебувають навколо безпосередньої цілі атаки. Так, четверо із семи загиблих у результаті нападу на момент удару перебували поза будівлею драмтеатру, а місцева влада повідомила про 76 будівель, що зазнали руйнувань. З огляду на це можемо припустити, що здійснюючи атаку, російські військові мали намір завдати якомога більшої шкоди цивільним особам та обʼєктам.
1-см металеві уражаючі елементи ракети
Фото: надане очевидцями атаки
Разом з усіма дискусіями на полі МГП необхідно зазначити, що Російська Федерація несе відповідальність за скоєну атаку: нові обірвані життя та зруйновані культурні обʼєкти. Без скоєння Росією акту агресії (чи злочину агресії, коли ми говоримо про керівництво РФ) святковий суботній ранок у Чернігові не був би залитий кровʼю.