Блоги
Чому російські воєнкори втрачають захист цивільних у зоні бойових дій?
12 вересня 2023
Журналісти, які працюють у зонах бойових дій, вважаються цивільними особами. Однак це правило працює за певних умов. Відповідно до ст. 79 Додаткового Протоколу I до Женевських конвенцій, воєнні кореспонденти користуються захистом, якщо не чинять дії, несумісні зі статусом цивільних. Тобто, не беруть безпосередню участь у бойових діях, не пересуваються у складі військових колон, не порушують […]
Журналісти, які працюють у зонах бойових дій, вважаються цивільними особами. Однак це правило працює за певних умов. Відповідно до ст. 79 Додаткового Протоколу I до Женевських конвенцій, воєнні кореспонденти користуються захистом, якщо не чинять дії, несумісні зі статусом цивільних. Тобто, не беруть безпосередню участь у бойових діях, не пересуваються у складі військових колон, не порушують принцип розрізнення щодо одягу й транспортного засобу тощо.
Російські воєнкори, які від початку збройного конфлікту в Україні працюють на тимчасово окупованих територіях, такими правилами відверто нехтують. Нерідко при створенні постановних відеосюжетів саме вони дають команду військовим вести вогонь, пересуваються на військовій техніці та наближаються впритул до законної військової цілі. Часом російські воєнкори самі стають частиною пропагандистського наративу РФ — нібито вони були атаковані прицільно, попри цивільний захист.
Які ж дії російських воєнкорів можуть позбавити їх захисту цивільних осіб — розбираємося в матеріалі.
Участь у бойових діях
У травні 2022 року воєнкор та засновник проєкту «WarGonzo» Сємьон Пєґов випустив постановний сюжет про нібито знищення українського БПЛА. Однак у мережу потрапила повна версія відео. На його початку чітко видно: російські військові чекають наказ відкрити вогонь саме від журналіста Пєґова, і лише після його команди «поєхалі» з характерним жестом стріляють у небо.
Того ж дня в етері програми випуску «Вєсті нєдєлі» вийшов сюжет, у якому воєнкор Сєрґєй Зєнін власноруч вкручує підривач до 122-мм реактивного снаряда, а потім закладає боєприпаси до БМ-21 «Град», скерований проти українських військ на Луганському напрямку. На відео кореспондент пояснює це тим, що відтепер журналістам можна допомагати військовим, адже вони воюють «за батьківщину» та «проти фашистів».
Команда на ведення вогню, заряджання «Граду», тримання зброї в руках — яскраві приклади несумісних дій зі статусом цивільних осіб. Згідно зі статтею 51(3) Додаткового протоколу І до Женевської конвенції, «цивільні особи користуються захистом, за винятком випадків, коли й на той час як – вони беруть безпосередню участь у воєнних діях». Заряджання зброї, віддання (навіть постановне) наказу про вогонь є прикладами безпосередньої участі у бойових діях, тому російські воєнкори на період такої участі втрачали захист, передбачений для цивільних осіб, та були законними військовими цілями.
Пересування у складі військової колони або знаходження поряд із законною військовою ціллю
Журналісти також ризикують втратити ефективний захист, якщо супроводжують військовий підрозділ у зоні бойових дій, або наближаються занадто близько до законної військової цілі.
Так, 22 липня 2023 року на тимчасово окупованій частині території Запорізької області загинув пропагандист російської інформаційної агенції РІА «Новості» Ростіслав Журавльов. Ще трьох його колег було поранено. За даними російських ЗМІ, Журавльов прибув на Запоріжжя для підготовки репортажу про використання ЗСУ касетних боєприпасів і загинув в автомобілі, що був атакований.
Представники російської влади та пропагандисти переконували, що журналіста вбили «прицільно» в результаті обстрілу «переданими Сполученими Штатами касетними боєприпасами».
Очільник окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький тоді заявив, що машина журналістів прямувала від міста Василівка до села Володимирівка. Російський пропагандист Алєксєй Живов спершу написав, що авто Журавльова пересувалося у складі військової колони по трасі, яку неодноразово обстрілювала артилерія ЗСУ. Та вже за 10 хвилин Живов спростував власні слова, начебто авто їхало не в колоні, а перебувало в так званій «зоні очікування». Це може свідчити про усвідомлення пропагандистами нікчемності версії про прицільне вбивство Журавльова за умови, що він пересувався у складі колони.
Недотримання принципу розрізнення
Конкретного правового регулювання щодо форми одягу журналістів немає. Утім, заради дотримання принципу розрізнення їм необхідно уникати носіння військової форми або одягу, схожого на неї. Наприклад, одягати темно-сині бронежилети та шоломи з великими написами «PRESS». Інакше їх буде складно або неможливо відрізнити під час нападу, а отже ризик загибелі журналістів зростає.
Російські воєнкори систематично ігнорують принцип розрізнення, а отже наражають себе на небезпеку. Наприклад, перебуваючи у зоні бойових дій в Україні, кореспондент «Комсомольської правди» Алєксандр Коц одягав військову форму з нашитим російським прапором, а засновник проєкту «WarGonzo» Сємьон Пєґов — жилет та каску кольору хакі.
Загиблий Ростіслав Журавльов регулярно носив одяг, який ускладнював або унеможливлював його розрізнення серед російських військовослужбовців. Наприклад, це помітно й на опублікованому наприкінці червня відео, де Журавльов разом з колегою Віктором Антонюком пересуваються на мотоциклі з військовим.
Враховуючи цей факт, а також те, що згадки про пересування Журавльова у складі військової колони у день загибелі почали швидко видаляти з усіх ресурсів, маємо всі підстави сумніватися у тиражованому Росією меседжі про «прицільну атаку» на воєнкора.
Стоп-кадр з відео. Антонюк — другий зліва, Журавльов — третій зліва
Джерело: Пресслужба медіагрупи «Росія сєгодня»
Показово, що коли у 2022 році представники Кремля вручали російським воєнним кореспондентам «Національну премію з онлайн-контенту», їх нагороджували як «журналістів особливого призначення». Це демонструє особливий статус воєнкорів для правління РФ та їхню роль в агресивній війні проти України.
Російські воєнкори не лише порушують журналістські стандарти та професійну етику, вони беруть до рук зброю, нерідко пересуваються на військовій техніці та нехтують правилами безпеки. А отже можуть бути позбавлені цивільного захисту, гарантованого міжнародним гуманітарним правом.