«Небо свідок». Пошук літака, що скидав бомби на Миколаїв 21.03.2022

7 квітня 2023

«Небо свідок». Пошук літака, що скидав бомби на Миколаїв 21.03.2022

21 березня 2022 року між 13.00 та 13.30 російські війська завдали авіаційного удару по цивільних об’єктах Миколаєва. Дві авіабомби влучили по будівлі готелю «Інгул» та території Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1.

21 березня 2022 року між 13.00 та 13.30 російські війська завдали авіаційного удару по цивільних об’єктах Миколаєва. Дві авіабомби влучили по будівлі готелю «Інгул» та території Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1. 

20 травня 2022 року Truth Hounds взяли участь у спільних слідчих діях з представниками/-цями Національної поліції та Миколаївської обласної прокуратури, задокументувавши місця влучань. На основі зібраної інформації з місця інциденту, даних відкритих джерел, додаткової інформації від слідства та результатів власного розслідування, аналітики/-ні організації дійшли висновку, що ця атака містить усі ознаки воєнного злочину, а також ідентифікували його виконавців.

Truth Hounds — це команда досвідчених фахівців із прав людини, які документують воєнні злочини та злочини проти людства в контексті збройних конфліктів із 2014 року. 

Truth Hounds змогли:

  • відновити послідовність подій інциденту
  • дати йому юридичну оцінку як воєнного злочину
  • встановити тип зброї, що використовувався
  • відстежити напрямок та визначити точку ведення вогню 

Встановлення типу зброї

У процесі розслідування документатор(к)и Truth Hounds спирались на фото- та відеоматеріали, відзняті під час перебування в місцях скоєння атак. Завдяки аерозйомці за допомогою квадрокоптера «Mavic, J3», польовим дослідникам/-цям організації вдалося побачити цілісну картину наслідків обстрілу, віднайти нові матеріальні докази та встановити додаткові деталі інциденту, а отже, наблизитися до визначення виду боєприпасів, використаних у день атаки. Це дало поштовх до подальшого розслідування та ідентифікації ймовірних воєнних злочинців.

Завдяки повітряній відеозйомці, учасники/-ці слідчих дій виявили залишки гальмівного парашута від боєприпасу. Наявність цього елементу, як показано на фото нижче, була задокументована на обох локаціях: біля зруйнованого готелю «Інгул» та на території психоневрологічної лікарні. Ці знахідки допомогли розслідувач(к)ам Truth Hounds та слідчим правоохоронних органів встановити тип боєприпасу та військову техніку — носія цієї зброї.

Залишки гальмівного парашута від боєприпасу

Фото: Truth Hounds

Встановлення точного виду та номенклатури боєприпасу часто є відправною точкою розслідування, що допомагає вибудувати подальший ланцюг аргументовано пов’язаних між собою фактів за схемою «тип боєприпасу — зброя — військовий підрозділ», і зрештою, вийти на ймовірних виконавців.

Базою для балістичного аналізу снаряду, що здетонував, є фото та відео наслідків вибуху самого боєприпасу, а також інформація й речові докази, зібрані під час документування. Форма вирв, характер та обсяг руйнувань, спричинених детонацією, є орієнтирами для встановлення типу боєприпасу.

Завдяки даним, зібраним під час документування авіаударів по Миколаєву 21 березня 2022 року, вдалося звузити поле дослідження та відкинути версію обстрілу цивільних об’єктів як ракетами великої та середньої дальності, так і снарядами з установок РСЗВ. Відправною точкою послужило визначення кута входження снарядів у ціль. Форми вирв від обох влучань свідчать про те, що траєкторія підльоту боєприпасів була строго вертикальною щодо поверхні. Для крилатих ракет та переважної більшості реактивних снарядів таке заходження на ціль є нехарактерним, адже найчастіше воно відбувається під гострим кутом до горизонталі поверхні. Справедливо зауважити, що для балістичних ракет (наприклад, «Іскандера») також притаманне вертикальне входження в поверхню. Проте версію із застосуванням балістичних ракет спростовує факт виявлення строп гальмівного парашута на місці атаки, яким не укомплектовані балістичні ракети. Натомість такий елемент є характерними для обмеженої номенклатури інших боєприпасів. До неї належать авіабомби вільного падіння та деякі снаряди РСЗВ, а саме: освітлювальні, касетні та так звані «гірські» реактивні снаряди [1]. Однак конфігурація вирв, наслідки вибухів (значні масштаби руйнувань та відсутність касетних суббоєприпасів на місцях влучань), а також те, що атаку було здійснено у світлий час доби, нівелюють версію про застосування кожного із вказаних снарядів.

Тому найімовірнішою видається версія, що під час атаки на готель «Інгул» та психоневрологічну лікарню російські війська застосували скинуті з літака авіабомби вільного падіння.

На озброєнні військово-повітряних сил РФ перебуває велике різноманіття авіаційних бомб різних типів та номенклатур [2].

Значно звузити пошук допомагає вищезгаданий факт наявності гальмівного парашута в конструкції бомби, а також обставини використання цього типу боєприпасу саме того дня, у той відрізок часу, та наслідки детонації снаряда на поверхні. Враховуючи ці критерії, можна одразу відкинути застосування таких типів авіабомб: протикорабельних (ПЛАБ), запалювальних та об’ємно-детонуючих — те ж саме, що й термобаричні (ЗАБ і ОДАБ відповідно), а також касетних авіабомб різних видів та призначення (РБК, КМГУ та інших). Так само поза фокусом дослідження залишаються авіабомби з індексом більше ніж «1000» (цей індекс майже завжди відповідає масі самого боєприпасу), оскільки руйнування від детонації таких бомб будь-якого виду та номенклатури значно перевищують наслідки вибухів у Миколаєві 21 березня 2022 року.

Наявність гальмівного парашута ще більше звужує вибірку потенційно задіяних авіабомб, фактично зводячи її до трьох: ФАБ-250 Ш(Л) або (Н), ФАБ-500Ш(Л) або (Н) та бетонобійна модифікація БетАБ. Індекс «Ш» у назві перших двох бомб розшифровується як «штурмові» і є міжтиповою ознакою для всіх боєприпасів цього виду, якраз і вказуючи на наявність гальмівного парашута. Версія про застосування авіабомби модифікації БетАБ є малоймовірною, оскільки конструкція бетонобійних бомб, окрім парашута, передбачає наявність прискорювача, що дозволяє проникати всередину приміщень або заглиблюватися в ґрунт на глибину 5 і більше метрів, із подальшою детонацією. Водночас характер руйнувань та контур вирви на даху готелю, як і чітка конусоподібна форма кратера на території лікарні, вказують на поверхневий, а не глибинний момент вибуху.

Підривник

Контейнер із ракетним прискорювачем

Вибухова речовина

Корпус

Принцип дії БетАБ з парашутом та ракетним прискорювачем

З метою максимально точного визначення типу авіабомб, скинутих на Миколаїв, необхідно звернутися до їхніх техніко-тактичних характеристик.

Внаслідок вибуху бойової частини некерованої авіабомби вільного падіння, вибухова хвиля утворює вирву конічної форми, овальну у своїй основі. За цих умов вибухова хвиля розходиться діаметрально від центру вибуху [3].

Вибух ФАБ-500

Стоп-кадр з відео

Оскільки на цивільні об’єкти в Миколаєві скинули бомби, оснащені гальмівними парашутами, вони заходили на ціль не падаючи корпусом паралельно поверхні, а спершу спускалися під певним кутом, і лише перед моментом зіткнення з землею займали положення, перпендикулярне до неї. Отож вирви від вибуху мають більш круглу форму в основі. Особливо добре це помітно під час розгляду кратера, утвореного на території лікарні, де бомба вдарила безпосередньо у ґрунт, а отже, в точці приземлення перебувала в майже вертикальному положенні щодо поверхні землі. Водночас контур вирви на даху готелю має більш видовжену овальну форму, що можна пояснити іншим кутом входження боєприпасу, адже точка удару знаходиться за ~10 м над поверхнею землі.

Порівняльні ТТХ ФАБ-250 та ФАБ-500

Під час детонації ФАБ утворюється вирва, розміри якої залежать від властивостей ґрунту, калібру боєприпасу та глибини вибуху. Однак існують середньозважені показники для кожної з номенклатур. Наприклад, при детонації ФАБ-250 в суглинні утворюється вирва діаметром 6.8 м та глибиною 1.9 м [5]. При застосуванні ФАБ-500 утворюється вирва діаметром близько 8.5 м і середньою глибиною 3 м [6]. Обидві бомби оснащені фугасною боєголовкою, тож цілі вражаються дією продуктів вибуху, уламками корпусу та повітряною ударною хвилею. У випадку ФАБ-250 маса вибухової речовини становить 99 кг, а радіус ураження сягає 56 м. Авіабомба ФАБ-500 може містити до 223 кг вибухової речовини, а радіус пошкоджень становить 80 м.

Для ідентифікації боєприпасу «ідеальними» вирвами завжди є ті, які утворилися на рівній поверхні. Тоді можна якнайточніше оцінити форму вирви, що допоможе ідентифікувати снаряд. У прикладі з бомбардуванням Миколаєва, більш показовою для аналізу є вирва на території лікарні, оскільки бомба здетонувала на рівній поверхні, а не в конструкції будівлі — як у готелі «Інгул». Із зображень нижче видно, що кратер має форму оберненого конуса з незначним видовженням в основі, діаметр якого складає близько 6 м. Залишкова глибина вирви становить приблизно 2 м. Відповідно до цих характеристик, найбільш ймовірною є версія про застосування ФАБ-250 під час атаки на лікарню.

Screenshot_21
Screenshot_20

Фото вирви на території лікарні

Фото: Truth Hounds

Вирва, що утворилася внаслідок бомбардування будівлі готелю, теж має овальну форму, однак помітно переважає попередню в діаметрі — приблизно на 10 м. Значні внутрішні руйнування будівлі та обвалення фасадної частини сягають 8–10 м вглиб від площини даху готелю. Оскільки влучання авіабомби відбулося не по щільному монолітному об’єкту, а по приміщенню з порожнинами, складно достеменно встановити вид бомби, спираючися лише на характер ушкоджень та не маючи в розпорядженні додаткових даних, як-от елементів корпусу боєприпасу тощо. Однак з огляду на те, що руйнування є досить значними та залишковий контур вирви сягає 10 м у діаметрі, можна припустити, що в готель «Інгул» могла влучити авіабомба ФАБ-500. Це припущення ґрунтується, зокрема, на інформації про те, що російські Су-34 можуть носити різні ФАБ (250 та 500) одночасно для виконання одного бойового завдання [10]. Так, наприклад, збитий Су-34 у Чернігові ніс некеровані ФАБ-250 та ФАБ-500 одночасно [11].

Фото зруйнованого фасаду готелю «Інгул»

Фото: Truth Hounds

Стоп-кадр з відео руйнувань готелю «Інгул»

Фото: Truth Hounds

Визначення носія зброї

Для того, аби максимально звузити список ймовірних виконавців, потрібно встановити тип літака, який міг скинути ФАБ-250 або ФАБ-500 (у тому числі ФАБ-500Ш(Л) та (Н). — далі по тексту, коли йтиметься про можливість одночасного використання бомб даного виду і номенклатури, вживатиметься умовне скорочення ФАБ-250 (500)) того дня в Миколаєві. Стандартними носіями ФАБ-250 (500) є Су-24 [14], Су-25 [15], Су-27 [16], Су-30 [17], Су-34 [18], Су-35 [19], а також стратегічні бомбардувальники Ту-22МЗ [20], Ту-95 та Ту-160 [21].

Спершу ми відкинули варіанти із застосуванням літаків стратегічної авіації для бомбардування Миколаєва того дня, адже через недоцільність, низьку ефективність та високі ризики при роботі на території противника, війська РФ дуже рідко використовують їх для скидання авіабомб 500-ї номенклатури. Відомі лише деякі випадки застосування такими бомбардувальниками ФАБ-ів, як-от під час одного з авіанальотів на Азовсталь у квітні 2022 року. Тоді авіація РФ скинула на територію заводу ФАБ-500 одночасно з ФАБ-3000, що пояснює використання літака саме такого типу [22]. Водночас для звичайного бойового завдання з використанням бомб 250-ї або 500-ї номенклатури, війська РФ зазвичай застосовують фронтові бомбардувальники.

Найпопулярнішим носієм ФАБ-250 (500) під час російсько-української війни є Су-34. Про це свідчать неодноразові повідомлення медіа — зокрема й про те, що також ФАБ-500Ш входить до арсеналу цього літака [23]. Аналізуючи авіаудари по містах України, що відбулися в лютому-березні 2022 року та здійснювалися з використанням ФАБ-500, легко помітити, що російські війська застосовували у таких випадках саме Су-34 [24]. Такі авіаудари було здійснено в Чернігові [25], Харкові [26], Ізюмі [27], Охтирці [28], Миколаєві [29], Волновасі [30] — у містах по всій Україні.

Наслідки влучання ФАБ-500 по стадіону ім. Гагаріна у Чернігові

Влучання ФАБ-500 по Універмагу у м. Охтирка 

Застосування ФАБ-500 по житловому будинку у м. Бородянка

Варто зазначити, що відомо також про випадки використання Су-24 та Су-25 для скидання ФАБ-500, однак вони були поодинокими та відбувалися переважно на Східній ділянці фронту [34]. Повідомлень про застосування ФАБ-250 (500) літаками Су-35 та Су-30 для бомбардування українських міст віднайти не вдалося.

Отже, з огляду на патерн атак з використанням 250- та 500-кілограмових ФАБ-ів можемо припустити, що, найімовірніше, для бомбардування Миколаєва того дня здійснював виліт саме Су-34. Згідно з тактико-технічними характеристиками (далі — ТТХ) цей літак є доцільним вибором для таких завдань, оскільки має комплекс радіоелектронної боротьби, здатний завадити роботі зенітно-ракетних систем Збройних сил України, а також може виконувати польоти на низькій висоті з обгинанням рельєфу, що збільшує шанси прориву протиповітряної оборони [35]. Це давало значну перевагу цим літакам на початку повномасштабного вторгнення, коли ППО ЗСУ була не такою розвиненою.

Су-34 є винищувачем-бомбардувальником, який першочергово призначений для нанесення ракетних або бомбових ударів з великих та малих висот за будь-яких метеоумов. Менша, ніж у літаків стратегічної авіації максимальна вага бойового навантаження (8 т), робить Су-34 маневреним бомбардувальником з бойовим радіусом дії 1100 км, здатним за короткий проміжок часу здійснювати бомбардування об’єктів на території противника.

З огляду на вищезазначене, пошук та відбір для аналізу авіабаз — можливих майданчиків зльоту військової авіації, що завдала удару по Миколаєву 21 березня 2022 року, — відбувався відповідно до факту наявності на них літаків Су-34.

Літак Су-34 у своїй звичній модифікації має характерний яскраво-синій колір (на фото нижче), за яким його зазвичай можна ідентифікувати. Заразом існує суттєво менша кількість Су-34 у чорному камуфляжі. Ці характеристики зовнішнього вигляду літаків будуть орієнтиром в процесі виявлення їх на супутникових знімках.

Фото винищувача-бомбардувальника Су-34 синього кольору

Фото винищувача-бомбардувальника Су-34 чорного кольору

Пошук місця вильоту

Для виявлення Су-34 на військових аеродромах та базах Військово-повітряних сил РФ, у цьому дослідженні було розглянуто супутникові фото компаній «Maxar» і «Planet Lab» (групи супутників «SkySat»), зважаючи на час створення знімків та відбираючи найбільш наближені датування до моменту атаки на Миколаїв. У процесі підрахунку бортів враховували їхній колір, розміри та характеристики зовнішнього вигляду. Втім, через особливості світлопередавання та не надто високу роздільну якість доступних фотографій, висновки щодо кількості літаків не можна вважати остаточними та такими, що не потребують додаткової верифікації.

Відомості про види та модифікації літаків, що перебувають на озброєнні окремих підрозділів ВПС РФ є частково доступними у значній кількості відкритих джерел. Водночас інформація про кількісний склад літаків є закритою, а та, яка трапляється у вільному доступі — дуже приблизною.

На момент бомбардування Миколаєва 21 березня 2022 року, у відкритих джерелах не було постійних моніторингових даних зльотів та переміщення авіації РФ; відсутні тоді були також інтернет-ресурси, що могли б надавати таку інформацію. Отже, до складу цього дослідження не увійшли такі відомості — натомість воно містить висновки щодо можливих траєкторій польоту, зроблені на базі аналізу сукупності інших факторів. Що стосується ресурсів, які на цю мить працюють в режимі відслідковування військової авіації РФ, то це переважно: Monitor [38], Monitoring [39], TLK News [40], а також твітер-акаунт TJ [41]. Повноцінний моніторинг повітряного простору щодо перебування повітряних суден ВКС РФ з’явився на вищенаведених каналах 28 червня 2022 року.

Основою для дослідження та виявлення російських аеродромів, де перебувають Су-34, стала ілюстративна мапа військових об’єктів повітряних сил РФ, на якій зображено майже всі аеродроми, що використовуються для бомбардувань України. Мапу отримано з відкритих джерел.

Мапа аеродромів, які використовує РФ для бомбардувань території України або обслуговування та тимчасової дислокації військової техніки 

За наявною інформацією, Су-34 дислокувалися на значній кількості повітряних баз РФ. Однак віддаленість деяких з них від Півдня України робить недоцільним використання цих аеродромів в ролі злітних майданчиків для виконання бойових завдань у південному регіоні України. З-поміж них, зокрема, «Сєща» у Брянській області (щонайменше 10 Су-34) [43], «Воронеж» у Воронезькій області (щонайменше 10 Су-34)[44], «Липецьк–2» у Липецькій області (щонайменше 14 Су-34) [45], «Челябінськ» («Шагол») у Челябінській області (щонайменше 5 Су-34) [46] та інші.

Для встановлення більш ймовірних баз зльоту військової авіації в напрямку Миколаєва, ми сфокусувалися на військових аеродромах ближнього розташування, а саме в: Ростовській області, Краснодарському краї та Криму (окреслені синім овалом на зображенні нижче).

Аеродроми ближнього розташування відносно Миколаєва

Деякі з цих аеродромів не приймали Су-34 з початку повномасштабного вторгнення. Такими є, зокрема, аеродроми тимчасово окупованого Криму:

  • аеродром «Джанкой» (приймає гелікоптери, а також іноді Су-24) [47];
  • аеродром «Кача» (приймає гелікоптери) [48];
  • аеродром «Кіровське» (приймає інші види літаків) [49];
  • аеродром «Гвардійське» (приймає Су-24 та Су-25, вперше прийняв 5 Су-34 влітку 2022) [50];
  • аеродром «Саки» (приймає Су-24, Су-30СМ та Су-33) [51].


Ідентифікувати всі ці літаки за особливостями зовнішнього вигляду можна на знімку військового аеродрому у м. Саки від 16 березня 2022 року. На ньому видно вишикувані на верхній стоянці Су-24, ряд Су-27 у світлому камуфляжі на діагональній смузі та Су-30СМ темного кольору в центрі та верхньому правому куті знімку. При збільшенні фото видно, що темно-сині літаки в центрі знімка, які побіжно нагадують Су-34, насправді є Су-30СМ, що постійно дислокуються на цьому аеродромі. На це вказує як характерний для Су-30СМ камуфляж, так і його загальні обриси та форма, притаманні сімейству літаків, побудованих на проєкті Су-27. Тож можемо виснувати, що Су-34 на аеродромі м. Саки — відсутні.

Аеродром «Саки»

Фото: Фото Planet SkySat від 16 березня 2022 року 

Багатофункціональний винищувач Су-30СМ

У відкритому доступі є свідчення використання аеродромів Криму як стартової точки вильоту бойової авіації військ РФ для завдавання ударів по Україні, зокрема по Миколаївщині. Про це розповідають самі військовополонені російські льотчики під час спільної пресконференції від 11 березня 2022 року — дати, що передувала авіаудару по готелю «Інгул» та лікарні в Миколаєві [54]. Наведемо кілька показових цитат: «Полет [с аэродрома «Саки»] осуществлялся в Николаевскую область, 20 км от Николаева», — зізнається один із льотчиків [55]. Інший льотчик з Криму додає, що: «Авиация Республики Крым постоянно обеспечивала поддержку с воздуха сухопутных войск во время вторжения в Украину» [56]. Однак більш детальної інформації щодо цілей, обставин та виду авіації, що застосовувалася, відео не містить.

Щодо аеродромів Ростовської області, то ситуація є схожою:

  • аеродром «Міллерово» (приймає Су-25, Су-30 та Су-35) [57];
  • аеродром «Таганрог-Центр» (приймає Іл-76) [58];
  • аеродром «Зерноград» (приймає гелікоптери) [59].

Краснодарський край теж має чималу кількість аеродромів, але й вони не є місцем постійної дислокації Су-34:

  • аеродром «Єйськ» (приймав МіГ-29 та Су-33 станом на березень 2022) [60];
  • аеродром «Кущівська» (учбова база; приймає Су-27, Су-25 та МіГ-29 [61];
  • аеродром «Кореновськ» (приймає гелікоптери),
  • аеродром «Кримськ» (приймає Су-27, Су-30 та гелікоптери) [62].

Нам вдалося встановити три аеродроми, на яких дислокується та використовується для виконання бойових завдань на території України певна кількість літаків Су-34. Це аеродроми «Морозовськ», «Приморсько-Ахтарськ» та «Бельбек», детальний аналіз яких надано нижче.

Важливо звернути увагу на ситуацію в зоні ведення активних бойових дій на той період часу, оскільки конфігурація лінії фронту впливатиме на визначення гіпотетичної траєкторії польоту літаків до Миколаєва. Оскільки розробники ресурсу «DeepState», достовірність даних якого є найвищою серед схожих платформ, почали вести інтерактивну щоденну мапу бойових дій на території України тільки з початку квітня, ми скористалися іншим джерелом зведеної інформації про стан фронту на кінець березня, а саме — ресурсом «liveuamap.com».

Станом на 21 березня 2022 року, тобто на час атаки, лінія фронту виглядала таким чином:

Приблизний стан фронту на 21 березня 2022

 Live Universal Awareness Map

Аеродром «Морозовськ» (поз. «Мустанг»), Ростовська область, Російська Федерація (Координати: 48.3155467320518, 41.79138325509381)

На цьому аеродромі постійно базується 559-й бомбардувальний авіаційний полк 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії ВПС РФ (в/ч 75392 Міністерства оборони Російської Федерації), у якого на озброєнні є Су-34 (36 одиниць), що становить три окремих бойових ескадрильї — по 12 бортів у кожній [64]. У вільному доступі є список особового складу цього полку, який ми наводимо наприкінці (Додаток 1) цього розслідування [65]. Сам 559-й полк входить до складу 4-ї армії ВКС РФ.

Шеврон 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії ВПС РФ

На супутникових знімках аеродрому від 21 березня 2022 року видно щонайменше 9 літаків Су-34 на місці дислокації.

Центральна частина аеродрому «Морозовськ», Ростовська область. Ліворуч на знімку — три літаки Су-34 (2 синіх та 1 чорний). Праворуч, ймовірно, Су-24 і Су-30СМ

Фото від 21 березня 2022 року

Східна частина аеродрому «Морозовськ», Ростовська область. На знімку — 5 літаків Су-34

Фото від 21 березня 2022 року

Північно-західна частина аеродрому «Морозовськ», Ростовська область (1 літак Су-34)

Фото від 21 березня 2022 року 

Визначальним для подальшого дослідження є той факт, що орієнтовно у лютому 2022 року принаймні одну ескадрилью Су-34 зі складу 559-го авіаційного полку було переміщено на військовий аеропорт «Бельбек», розташований в тимчасово окупованому Криму. Точна дата переміщення літаків невідома, але факт передислокації підтверджується у повідомленні від Головного управління розвідки Міністерства оборони України (далі — ГУР МО) [69]. Також про значне зменшення кількості Су-34 на аеродромі «Морозовськ» свідчать супутникові фото, наведені вище. Очевидно, що метою такої передислокації було забезпечення повітряної підтримки для ведення бойових дій на Півдні України — включно з атаками на об’єкти на її території за допомогою скидання некерованих авіабомб. Водночас факт передислокації Су-34 заперечує використання аеродрому «Морозовськ» у ролі злітного майданчика авіації ВПС РФ для авіанальоту на Миколаїв 21 березня 2022 року, навіть попри перебування на ньому Су-34 у безпосередній день атаки. Зважаючи на безпекову компоненту, дальність та складну траєкторію підльоту, а також на наявність бомбардувальників на ближчих до Миколаєва авіабазах, такий бойовий виліт видається абсолютно недоцільним (див. схему нижче).

Водночас встановлено, що літаки 1-ї авіаційної ескадрильї з цього аеродрому використовувалися для бомбардування Харкова [70].

Ймовірна траєкторія польоту літаків Су-34 з аеропорту «Морозовськ» до Миколаєва

Аеродром «Приморсько-Ахтарськ» (поз. «Тональний»), Краснодарський край, Російська Федерація (координати: 46.05781631899269, 38.236525490583915)

На цьому аеродромі дислокується 960-й штурмовий авіаполк (в/ч 75387), який входить до складу 1-ї гвардійської змішаної авіадивізії 4-ї армії ВПС і ППО. На озброєнні полку перебувають штурмовики Су-25, Су-25УБ та Су-25СМ3. У відкритих джерелах є інформація щодо частини особового складу полку [71]. Наявна також інформація щодо дислокації щонайменше 10 літаків Су-34 на території аеродрому [72]. Ці ж літаки виявлено на супутникових знімках, зроблених ще в лютому 2022 року. Оскільки ці бомбардувальники не стоять на озброєнні 960-го штурмового авіаполку, постійним місцем дислокації якого є «Приморсько-Ахтарськ», можна зробити припущення, що їх також було перекинуто з бази у Морозовську, адже обидва полки належать до 1-ї гвардійської змішаної авіадивізії 4-ї армії ВПС ППО. Отже, як і у прикладі з «Бельбеком», літаки Су-34, які з лютого 2022 року перебували на аеродромі «Приморсько-Ахтарськ», належать до вищезгаданого 559-го бомбардувального полку. З огляду на кількість літаків на супутникових знімках, до Приморська було переміщено іншу авіаційну ескадрилью — загальною кількістю 12 бортів Су-34.

Шеврон 960-го штурмового авіаполку

Для виявлення літаків Су-34 на аеродромі ми використали супутникові знімки Maxar (від 13 лютого 2022 року) та Planet SkySat (від 6 квітня 2022 року), а також фото Planet Lab Inc з публікації «Карта 40 аеродромів, з яких Росія здійснює авіаудари по Україні» від Armyinform — як найбільш хронологічно наближені до дня авіаударів. З огляду на низьку якість, знімки мають радше інформаційний характер.

Аеродром «Приморсько-Ахтарськ» у Краснодарському краї. На знімку видно 10 літаків Су-34

Фото від 13 лютого 2022 року

Аеродром «Приморсько-Ахтарськ» у Краснодарському краї

Фото від 19 березня 2022 року 

Аеродром «Приморсько-Ахтарськ» у Краснодарському краю. На знімку — 9 літаків Су-34

Фото від 6 квітня 2022 року

Ймовірна траєкторія польоту військового літака з «Приморсько-Ахтарська» до Миколаєва

Ймовірність атаки з цього аеродрому є дещо вищою, порівняно з авіабазою «Морозовськ». А проте, нелогічним виглядає використання літаків з цієї авіабази для бойових вильотів з метою бомбардування Миколаєва та інших населених пунктів на Півдні України, адже в цей час на військовому аеродромі «Бельбек» саме для виконання таких завдань уже перебувала окрема ескадрилья Су-34. У будь-якому разі, навіть якщо борт, що скинув бомби на Миколаїв 21 березня 2022 року, злетів з аеродрому «Приморсько-Ахтарськ», він належав до 559-го авіаційного полку 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВКС РФ.

Аеродром «Бельбек» (поз. «Альма»), тимчасово окупований Крим, Україна. (Координати: 44.69297287510348, 33.57970208388543)

На аеродромі «Бельбек» постійно базується 38-й винищувальний авіаційний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВПС та ППО Південного військового округу, який має на озброєнні різні модифікації Су-27, Су-30, МіГ-29 [76]. За даними української розвідки, з середини 2021 року в Бельбеку почали дислокуватися 12 Су-34 невизначеного полку. Однак, як уже зазначалося вище, з повідомлення ГУР МО відомо, що це була одна ескадрилья Су-34 зі складу 559-го бомбардувального авіаційного полку («Морозовськ») 1 ЗмАД 4 армії ВПС і ППО [77].

Після ударів по аеродрому «Саки» та інших базах у Криму в серпні 2022 року, росіяни перемістили значну частину військової техніки, зокрема й літаки Су-34, на аеродроми вглиб Росії [78].

Шеврон 38-го винищувального авіаційного полку

Для виявлення Су-34 на аеродромі «Бельбек» ми використали супутникові знімки Maxar (від 6 березня 2022 року) і Planet SkySat (від 21 березня 2022 року — тобто в день атаки на Миколаїв, та 23 березня 2022 року). На фотографії Maxar, датованій 6 березня 2022 року, можна розрізнити щонайменше 4 літаки Су-34 характерного яскраво-синього забарвлення. Ця кількість може бути неточною, оскільки через хмарність роздивитися всі об’єкти на території аеродрому доволі складно.

Позначення розміщення російських літаків на аеродромі «Бельбек»

Аеропорт «Бельбек». Щонайменше 4 літаки Су-34 яскраво-синього кольору

Фото Maxar від 6 березня 2022 року

Решту знімків, представлених нижче, зроблено супутниками «Planet SkySat» безпосередньо в день авіанальоту 21 березня 2022 року. Важливо зауважити, що ці знімки зроблені о 13:31 за київським часом, що збігається з часом атаки на Миколаїв.

Аеропорт «Бельбек». Щонайменше 6 літаків Су-34 яскраво-синього кольору

Фото Planet SkySat від 21 березня 2022 року, 13:31 (UTC 11:31)

Збільшене фото аеропорту «Бельбек». Чітко помітно 5 яскраво-синіх Су-34

Фото від 21 березня 2022 року, 13:31 (UTC 11:31)

Збільшене фото аеропорту «Бельбек». Помітний 1 яскраво-синій Су-34

Фото від 21 березня 2022 року

Щодо інших літаків на аеродромі, розташованих поруч із виявленими Су-34, то це — літаки темного кольору (6 літаків на першому збільшеному фото вгорі). Як було проілюстровано на початку цього розслідування, літаки Су-34 можуть мати і чорний камуфляж. Зокрема, існують підтвердження факту дислокації у «Бельбеку» літаків Су-34 у чорному камуфляжі. Російський федеральний телеканал «Звєзда», одним із власників якого є Міністерство оборони РФ, 15 березня 2022 року випустив сюжет, в якому показано як з аеродрому «Бельбек» злітали Су-34 саме чорного кольору.

Стоп-кадр з відео телеканалу «Звєзда»

Кадр від 15.03.2022

Аеропорт «Бельбек». Щонайменше 4 Су-34

Знімок від 23 березня 2022 року

Нижче наведено знімки аеропорту «Бельбек» від 23 березня 2022 року — найсвіжіші з наявних знімки після дати авіаудару по Миколаєву.

Збільшений знімок аеропорту «Бельбек»

Знімок від 23 березня 2022 року

Збільшений знімок аеропорту «Бельбек». Технічно-експлуатаційна частина. 1 літак Су-34

Знімок від 23 березня 2022 року

Є всі підстави вважати, що літаки чорного кольору на знімках — це також Су-34. Максимальну кількість одночасно сфотографованих Су-34 як яскраво-синього, так і чорного кольору, можна помітити на знімку від 21 березня — 11 літаків. Особливо важливим є той факт, що усі вони перебували на аеродромі на точний час атаки на Миколаїв. Зважаючи на розміщення цілої ескадрильї з 12 бомбардувальників у «Бельбеку» на той момент, можна зробити припущення, що станом на 13:31, 21 березня 2022 року один з них був на бойовому вильоті в Миколаєві та скидав бомби на готель та лікарню. 

Щодо ймовірної траєкторії польоту літаків з бази «Бельбек» до Миколаєва, то вона виглядає, як зображено на ілюстрації нижче.

Ймовірна траєкторія підльоту з аеродрому «Бельбек» (Крим) до Миколаєва

Очевидною є менша, порівняно з іншими аеродромами, відстань польоту, а отже — вища безпекова компонента цього бойового вильоту.

Також 24-го березня 2022 року (3 дні після атаки) Міноборони РФ опублікувало відео з вильотом Су-34 на бойове завдання з ФАБ-ами на борту. З високою ймовірністю, відео було зняте саме на аеродромі «Бельбек». На це вказують погодно-кліматичні умови, зафільмовані на відео, притаманні південним регіонам в таку пору року, а також особливості цієї місцевості.

Стоп-кадр з відео Міноборони РФ

Для аналізу відібрано два стоп-кадри з вищевказаного відео, а також супутниковий знімок аеродрому «Бельбек» від 6 березня 2022 року — найближчої до сюжету дати з того, що ми маємо у вільному доступі. На стоп-кадрах чітко видно земляні бар’єри, які слугують захистом від уламків вибухонебезпечних боєприпасів — їх позначено червоними овалами. З правого борту літака — певна кількість Су-34, обведених червоним прямокутником. Якщо розглянути супутниковий знімок, то на ньому можна помітити ті ж об’єкти, що й на відео — розташовані в тому ж порядку й на тій же відстані одне від одного. Отже, цей відеоматеріал вкотре доводить, що наприкінці березня на аеродромі «Бельбек» справді перебували літаки Су-34 з авіаційними бомбами ФАБ-250/500 на борту.

Знімок аеропорту «Бельбек» від 21 березня 2022 року — об’єкти розташовані так само, як на стоп-кадрах вище

Ідентифікація виконаців атаки

Як неодноразово зазначалося раніше, до авіанальоту на Миколаїв 21 березня 2022 року можуть бути причетні пілоти та командування однієї з трьох авіаційних ескадрилей, що входять до складу 559-го бомбардувального полку 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВКС РФ з постійним місцем перебування на аеродромі у м. Морозовськ, Ростовської області.

У відкритих джерелах є інформація про те, що після відправлення значної кількості літаків до окупованого Криму та Приморсько-Ахтарська в лютому 2022 року, на місці постійної дислокації в Морозовську залишилася 1-а авіаційна ескадрилья згаданого полку [88]. Зокрема, про це свідчать відео [89] одного з пілотів цієї ескадрильї, який здійснював авіаналіт на Харків. Це означає, що до Криму було переведено 2-у або 3-ю ескадрилью 559-го полку, що звужує коло ймовірних виконавців воєнного злочину. Повний перелік особового складу двох вказаних ескадрилей міститься в Додатку 1 цієї розвідки.

Полковник Шишкін Віталій Андрійович

Нижче розміщене детальне пояснення, чому йдеться саме про 559-й бомбардувальний полк.

На аеродромі «Бельбек» станом на кінець 2021 року не дислокувався жоден Су-34. Цілком очікувано, оскільки 38-й винищувальний авіаційний полк, який дислокується в «Бельбеку» не обслуговує Су-34, натомість маючи на озброєнні тільки Су-27, Су-30 та МіГ-29.

Підтвердженням цього слугують супутникові знімки аеродрому від 22 листопада 2021 року.

Супутниковий знімок аеродрому «Бельбек»

Знімок від 22.11.2021. Planet.

Супутниковий знімок аеродрому «Бельбек»

Знімок від 22.11.2021. Planet

Водночас на аеродромі «Морозовськ» розташувалися 3 ескадрильї літаків Су-34 — саме стільки їх було на озброєнні у 559-го бомбардувального полку, який дислокується у Морозовську.

Аеродром «Морозовськ». Західно-центральна частина

Знімок від 18.11.2021. Planet

Аеродром «Морозовськ» Центральна частина

Знімок від 18.11.2021. Planet

Аеродром «Морозовськ». Східна частина

Знімок від 18.11.2021. Planet

Як можемо простежити на знімках, на «Морозовську» перебувало 30 літаків Су-34 (24 — у синьому камуфляжі, 6 — у чорному). 30 Су-34-х — це дві повних ескадрильї та половина — третьої. Ймовірно, інші 6 літаків перебували в ангарах або на чергуванні, були тимчасово передислоковані або на ремонті/огляді.

Водночас протягом 2021 року «Бельбек» все ж встигав прийняти одну ескадрилью Су-34, ймовірніше за все — з «Морозовська». Про це свідчать дані української розвідки, які були представлені для ОБСЄ влітку 2021 року. РФ під прикриттям перевірки своїх Збройних сил перекинула 1 ескадрилью Су-34 на «Бельбек» — пробувши там певний час, пізніше вона повернулася на постійне місце дислокації.

Знімок аеродрому «Бельбек» навесні 2021 року

Одночасно на «Морозовську» не вистачало саме однієї ескадрильї Су-34 відповідно до супутникових знімків від квітня 2021 (на час проведення «перевірки збройних сил РФ»).

Аеродром «Морозовськ»

Знімок від 16.04.2021. Planet

Міноборони РФ вирішило знову перемістити цю ескадрилью Су-34 з «Морозовська» на «Бельбек» для підтримки вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Це, зокрема, підтверджує повідомлення від ГУР МО, де йдеться про те, що на «Бельбеку» були Су-34 саме зі складу 559-го бомбардувального полку, що базується в «Морозовську»91. Це також підтверджують супутникові знімки Бельбеку та Морозовську від березня 2022 року.

Центральна частина аеродрому «Морозовськ», Ростовська область (ліворуч на знімку 3 літаки Су-34 (2 синіх та 1 чорний); праворуч, ймовірно, Су-24 і Су-30СМ)

 Фото від 21 березня 2022 року

Східна частина аеродрому «Морозовськ», Ростовська область, на якій видно 5 літаків Су-34

Фото від 21 березня 2022 року

Північно-західна частина аеродрому «Морозовськ», Ростовська область (1 літак Су-34)

Фото від 21 березня 2022 року

Станом на 21 березня 2022 року на аеродромі «Морозовськ» загалом перебувало 9 літаків Су-34 з 36 передбачених. Водночас на аеродромі «Бельбек» було щонайменше 11 Су-34, які потрапили на супутникові знімки.

Аеродром «Бельбек» (щонайменше 10 Су-34)

Фото від 21 березня 2022 року

Аеродром «Бельбек» (щонайменше 1 Су-34)

Фото від 21 березня 2022 року

На першому знімку вище бачимо щонайменше 10 Су-34, 5 з яких — у чорному камуфляжі. Ще один Су-34 можна розгледіти в технічно-експлуатаційній частині аеродрому. Отже, на знімку того дня загалом видно 11 Су-34. Не вистачає всього 1 літака для формування повної ескадрильї — згідно з нашими припущеннями, саме він виконував бойове завдання у Миколаєві.

Отже, як навесні 2021 року, так і під час повномасштабного вторгнення в Україну, РФ перекинула одну ескадрилью 559-го бомбардувального полку з «Морозовська» на «Бельбек».

Висока активність полку не лишилась непоміченою вищим російським керівництвом: 17 березня 2023 року Президент Росії Володимир Путін підписав указ про присвоєння 559-му бомбардувальному авіаційному полку почесного найменування «гвардійський».

«За масовий героїзм і відвагу, стійкість і мужність, виявлені особовим складом полку в бойових діях із захисту Вітчизни та державних інтересів в умовах збройних конфліктів, ухвалюю: Присвоїти 559 бомбардувальному авіаційному полку почесне найменування «гвардійський», надалі іменувати його: полк», — йдеться у документі [92].

Патерн бомбардувань 559-го бомбардувального авіаційного полку в Сирії

559-й бомбардувальний авіаційний полк брав участь у бомбардуванні цивільних об’єктів під час війни у Сирії, зокрема існують дані про активність Су-34 цього полку під час т.з. операції «Возмездие», яка тривала з 17 по 20 листопада 2015 року [93]. Відомо про залучення щонайменше 8 Су-34 цього полку 20 листопада — найімовірніше, вони злітали з аеродрому «Кримськ» для здійснення бомбардувань [94]. Загалом Су-34 найчастіше використовували бомби ФАБ-500 та ФАБ-250, порівняно з іншими видами боєприпасів [95]. Зокрема, цивільним особам неодноразово вдалося зафільмувати приземлення ФАБ-500Ш [96].

Стоп-кадр відео цивільної особи з Сирії

Міжнародній розвідувальній спільноті «InformNapalm» вдалося встановити конкретних пілотів та штурманів Су-34, які брали участь у скоєнні воєнних злочинів, зокрема йдеться про Штурбабіна Сергія Валерійовича та Чечоткіна Олексія Михайловича, які досі є головними штурманами 559-го бомбардувального полку [98].

Командиром полку на той час був Геннадій Станіславович Надуда [99].

Дані розвідки InformNapalm

Траєкторія польоту та завдання удару

З наявної у слідства та у відкритих джерелах інформації не випливає точного часу, коли пролунали вибухи: часовий діапазон становить пів години — між 13:00 та 13:30. А отже, неможливо встановити їхню послідовність. Тому існує дві версії заходження літака в повітряний простір над містом: із західної та східної сторін. Обидва варіанти через відсутність додаткових даних слід розцінювати як однаково ймовірні, враховуючи рівновіддалене щодо західної та східної меж міста розташування гіпотетичної цілі атаки (судноремонтного заводу) та місць фактичного влучання (готелю та лікарні). Задля підтвердження достовірності одного з ймовірних напрямків заходження на фінальну пряму скиду авіабомб, потрібно отримати вхідні дані.

Ймовірна траєкторія літака над Миколаєвом 21 березня 2022 року з лінією заходження

Аналіз знімків Truth Hounds, зроблених під час документувальної місії показав, що вирвам після детонації авіабомб в готелі та лікарні притаманні дещо різні орієнтації в просторі. Однак це може бути зумовлено тим, що спускання бомб відбувалося на гальмівних парашутах — це могло вплинути на розташування боєприпасу в просторі.

Нанесені на мапу Миколаєва позначення напрямку вирв у готелі «Інгул» та на території лікарні

Слід зазначити, що одразу після атаки з’явилося повідомлення про третє влучання — у парк, що поруч з готелем «Інгул» [101]. Супутникові знімки не містять ознак влучання інших авіабомб 21 березня 2022 року. Однак траєкторія польоту літака над Миколаєвом справді проходить через чималий
міський парк. Зважаючи на те, що Су-34 може скинути до чотирьох авіабомб одночасно, слід дослідити факт влучання ще однієї бомби по центру
міста.

Уявна лінія, яка об’єднує усі 3 об’єкти, включно з територією суднобудівного заводу, а також проходить через парк

Відстань до ймовірної військової цілі

Якщо позначити місця влучань авіабомб у Миколаєві 21 березня 2022 року на мапі міста, то очевидною стає близькість їхнього розташування до території суднобудівного заводу. Оскільки завод спеціалізується на будівництві та ремонті суден, то за всіма ознаками він міг бути легітимною військовою ціллю, обраною для атаки росіянами. Зважаючи на те, що для удару було обрано некеровані боєприпаси, а не високоточну зброю, то ймовірною військовою ціллю вважатиметься вся територія заводу, а не якась конкретна точка на ній.

Відомо, що станом на кінець лютого 2022 року Миколаївський суднобудівний завод функціонував та ремонтував техніку [102].

Місцезнаходження готелю «Інгул» та лікарні щодо суднобудівного заводу

Відстань від готелю «Інгул» до суднобудівного заводу — близько 150 м

Відстань від лікарні до суднобудівного заводу — 272 м

Чи є авіаудари по готелю «Інгул» та лікарні воєнними злочинами?

Частина 1 Статті 438 Кримінального кодексу України (ККУ) «Порушення законів та звичаїв війни» має такі форми об’єктивної сторони:

  • жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням;
  • вигнання цивільного населення для примусових робіт;
  • розграбування національних цінностей на окупованій території;
  • застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом;
  • інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
  • віддання наказу про вчинення таких дій.

 

Інформація, проаналізована в цій довідці, дає підстави вважати, що авіаудари по готелю «Інгул» та обласній лікарні мають ознаки «інших порушень законів та звичаїв війни», передбачених Ст. 48 «Основна норма», Ст. 51 «Захист цивільного населення», та Ст. 52 «Загальний захист цивільних об’єктів» Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року (далі — ДП I), що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів [104].

Авіаудар по обласній лікарні, ймовірно, до того ж є порушенням Ст. 18 Конвенції про захист цивільного населення (далі — ЖК IV) [105] та Ст. 12 «Захист медичних формувань» ДП І. До відповідальності за цей злочин можуть бути притягнуті як безпосередні виконавці за цією формою об’єктивної сторони, так і їхні командири за віддання наказу про здійснення атаки.

Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи до них є міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Женевські конвенції 1949 року [106] та Додаткові протоколи І та ІІ [107] були ратифіковані відповідними указами Президії Верховної Ради УРСР і є чинними для України відповідно до Ст. 6 Закону України «Про правонаступництво України» [108].

Стан збройного конфлікту

ЖК IV та ДП І застосовуються «…до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни».

Міжнародний збройний конфлікт існує «коли є застосування сили між державами», незалежно від того, чи чинить опір атакована сторона.

Україна та Російська Федерація перебувають у стані міжнародного збройного конфлікту щонайпізніше з 26 лютого 2014 року — з моменту першого застосування сили РФ проти України. Застосування сили в процесі повномасштабного вторгнення РФ з 24 лютого 2022 року також є ситуацією міжнародного збройного конфлікту.

Варіанти кваліфікації

За відсутності свідчень пілотів російських літаків або інших осіб, причетних до здійснення нападів, неможливо точно встановити, якою саме була мета нападу. Тому для цілей цієї довідки буде розглянута версія, що напад був спрямований на будівлі ДП «Миколаївський суднобудівний завод» (далі — МСЗ). Як альтернативні можна також пропрацювати версії, що напади були спрямовані саме на готель та лікарню або на інші об’єкти.

Разом з тим, незалежно від мети, яку ставили перед собою особи, причетні до цього нападу, він містить ознаки воєнних злочинів. Якщо атака спрямовувалася на МСЗ, який не є військовою ціллю, то це є воєнним злочином – нападом на цивільний об’єкт. Навіть якщо МСЗ є військовою ціллю, напад із застосуванням невибіркової зброї є воєнним злочином. Прямий умисний напад на лікарню також кваліфікують як воєнний злочин.

1. Напад на цивільний об’єкт

Ймовірна траєкторія нападу та влучання бомб дозволяють зробити припущення, що напад міг бути спрямований на МСЗ, а ушкодження готелю та лікарні були випадковими. Для оцінки законності нападу на МСЗ необхідно проаналізувати, чи був завод військовою ціллю станом на 21 березня 2022 року — чи за своєю сутністю, розташуванням, метою або способом використання він ефективно сприяв веденню військових дій та чи його зруйнування або нейтралізація могли надати явну військову перевагу?

Стаття 48 ДП І закріплює принцип розрізнення — один із найважливіших [112] принципів міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів):

«Для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та цивільних об’єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні й воєнні об’єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об’єктів».

Стаття 49 ДП І визначає напад як «насильницькі дії проти супротивника, будь то в наступі чи захисті».

Стаття 52 ДП І встановлює:

  • Цивільні об’єкти не повинні бути об’єктом нападу або репресалій. Цивільними об’єктами є всі ті об’єкти, які не є військовими цілями, як вони визначені в Пункті 2.
  • Напади повинні суворо обмежуватись військовими цілями. Щодо об’єктів, військові цілі обмежуються тими об’єктами, які за своєю сутністю, розташуванням, метою чи способом використання ефективно сприяють веденню військових дій і чиє часткове або повне зруйнування, захоплення або нейтралізація в обставинах, що склалися на конкретний момент часу, надає явну військову перевагу.
  • У разі сумніву в тому, чи не використовується об’єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, наприклад, місце відправлення культу, житловий будинок чи інші житлові будови або школа, для ефективного сприяння військових дій, передбачається, що такий об’єкт використовується в цивільних цілях.

Критерії визначення військових цілей, закріплені в ст. 52 (2) ДП І, вважаються «широко прийнятими» та такими, що набули статусу норми міжнародного звичаєвого права.

Попри свою назву, МСЗ не мав змоги будувати нові судна [115], а використовувався для ремонту кораблів, зокрема й для Військово-морських сил України (далі — ВМСУ). У 2020 році на МСЗ ремонтувалося 12 кораблів, з яких 9 — для ВМСУ [116]; у 2021 — 5 кораблів для ВМСУ [117]. Однак з 2020 завод перебував в процедурі банкрутства [118].

У перші тижні повномасштабного вторгнення ВМСУ втратили значну частину [119] своїх кораблів, включно з флагманом «Гетьман Сагайдачний» [120], і могли користуватися тільки «чотирма-п’ятьма патрульними катерами» [121]. Враховуючи те, що першопочаткова функція та мета використання МСЗ — ремонт кораблів, доволі складно визначити, як саме завод станом на 21 березня 2022 року міг ефективно сприяти веденню військових дій. Щобільше, сумнівним виглядає припущення, що зруйнування або нейтралізація МСЗ могли б надати РФ явну військову перевагу. Перевага має бути «конкретною та відчутною, а не гіпотетичною та спекулятивною»; «Здійснювати атаку, яка призводить до лише потенційних або невизначених переваг – неправомірно».

Отже, на підставі доступної інформації можна дійти висновку, що сама спроба нападу на МСЗ, який не був військовою ціллю, містить ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого Ч.1 Ст. 438 ККУ. Ці діяння також підпадають під Ст. 8(2)(b)(ii) Римського статуту МКС, коли йдеться про «умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями».

2. Застосування зброї невибіркової дії

Навіть якщо припустити, що МСЗ був законною військовою ціллю, напад на нього з використанням ФАБ-250 або ФАБ-500 — важких некерованих авіаційних бомб із радіусом ураження, який може перевищувати 1000 м124 — має ознаки воєнного злочину, а саме серйозного порушення Ст. 51 ДП І «Захист цивільного населення» та Ст. 8(2)(b)(iv) Римського статуту МКС «Умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад […] заподіє шкоди цивільним об’єктам […]».

Стаття 51(4) ДП І встановлює:

Напади невибіркового характеру заборонено. Нападами невибіркового характеру є:

  • такі, що не спрямовані на конкретну військову ціль;
  • такі, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, які не можуть бути спрямовані на конкретну військову ціль; або
  • такі, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, наслідки яких не можуть бути обмежені, як це вимагається згідно з цим Протоколом; і які, таким чином, у кожному такому випадку вражають військові цілі й цивільних осіб або цивільні об’єкти, не розрізняючи їх.

Невибіркові напади, тобто напади, які зачіпають цивільних осіб або цивільні об’єкти та військові цілі без розрізнення, також можуть кваліфікуватися як прямі напади на цивільних осіб. У зв’язку з цим можна зробити висновок про прямий напад на цивільних осіб з невибірковим характером використаної зброї.

Напад було здійснено щодо об’єкта який був розташований у центрі міста, поруч із цивільними будинками. Водночас станом на 21 березня 2022 року армія РФ мала на своєму озброєнні значні запаси високоточної зброї, наприклад ОКР «Калібр», і відповідно, могла застосувати її замість ФАБ-250 / ФАБ-500.

Враховуючи попередні численні факти застосування РФ зброї невибіркової дії в населених пунктах, є підстави вважати: описані події є ще одним підтвердженням свідомої політики застосування армією РФ невибіркової зброї, що є воєнним злочином. В такому разі не має значення, які саме об’єкти були цілями нападу, — факт застосування невибіркової зброї є достатнім для кваліфікації.

3. Напад на лікарню

Додатково необхідно розглянути версію умисного нападу на лікарню.

Стаття 18 ЖК ІV встановлює:

«Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, інвалідам та породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу, натомість вони завжди користуються повагою сторін конфлікту й перебуватимуть під їхнім захистом».

Відповідно до Статті 12 ДП І «Захист медичних формувань»:

  • Медичні формування в будь-який час користуються повагою й захистом і не можуть бути об’єктом нападу.
  • Пункт 1 застосовується до цивільних медичних формувань за умови, що вони:
    а) належать до однієї зі сторін, що перебувають у конфлікті […].


Стаття 13 ДП І «Припинення надання захисту цивільним медичним формуванням»:

1. Захист, на який мають право цивільні медичні формування, припиняється лише в тому разі, якщо вони використовуються, крім їхніх гуманітарних функцій, для вчинення дій, що завдають шкоди противнику. Надання захисту може, однак, бути припинено тільки після попередження із встановленням у відповідних випадках розумного строку й після того, як таке попередження не було взято до уваги.

Cт. 8(2)(b)(іx) Римського статуту МКС передбачає, що «умисне спрямування нападів на […] госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями» є воєнним злочином.

Миколаївська міська лікарня № 1, очевидно, є цивільним медичним формуванням у розумінні Ст. 12 ДП І та цивільною лікарнею у розумінні Ст. 18 ЖК IV. Навіть якби вона використовувалася у спосіб, який завдав би шкоду противнику (а таких фактів не було встановлено), напад на неї дозволявся б лише після попередження і мав би бути пропорційним.

Враховуючи те, що війська РФ систематично обстрілюють саме лікувальні заклади, зокрема на Миколаївщині [127], а також значну відстань від МСЗ до лікарні (понад 800 м), є підстави вважати, що такий напад був умисним.

Відповідно, напад на лікарню містить ознаки злочину, передбаченого Ч.1 Ст. 438 КК України. Якщо буде встановлено, що напад був умисним, то таке діяння складатиме воєнний злочин відповідно до ст. 8(2)(b)(іx) Римського статуту МКС.

Повний перелік особового складу 2-ї та 3-ї ескадрилей 559-го бомбардувального полку 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВКС РФ