OSINT-розвідки
12 серпня 2022
Відповідно до інформації з публічних джерел, вторгнення російських військ у Чернігівську область почалося 24 лютого 2022 та дійснювалось з території Брянської (російська федерація) та Гомельської (республіка білорусь) областей.
Ідентифіковані підрозділи Збройних сил Російської Федерації, які окуповували Чернігівську область протягом березня-квітня 2022 року. Це розслідування Truth Hounds покликане допомогти встановити винних у скоєнні воєнних злочинів, що мали місце на Чернігівщині.
Відповідно до інформації з публічних джерел, вторгнення російських військ у Чернігівську область почалося 24 лютого 2022 та здійснювалось з території Брянської (РФ) та Гомельської (Республіка Білорусь) областей. З 12 березня 2022 наступальні дії було зупинено, а російські війська намагались закріпитися на раніше захоплених територіях. 2 квітня 2022 вони відійшли з Чернігівської області до РФ та Республіки Білорусь. 5 квітня 2022 область перейшла під повний контроль Збройних сил України (далі – ЗСУ).
Серед військових підрозділів, які безпосередньо здійснювали наступ на вказаній території, вдалося ідентифікувати наступні:
Пункт постійної дислокації: м. Самара (Самарська область);
Чинний командир: В’ячеслав Гуров.
Пункт постійної дислокації: п. Агалатове (Ленінградська область);
Чинний командир: Владислав Єршов.
Пункт постійної дислокації: м. Улан-Уде (Республіка Бурятія);
Чинний командир: Валерій Солодчук.
Пункт постійної дислокації командування: м. Новосибірськ (Новосибірська область);
Пункт постійної дислокації: Новосибірська, Свердловська, Тюменська та Кемеровська області, Алтайський край, Республіки Хакасія та Тива;
Чинний командир: Сергій Рижков.
До її складу належать:
35-а окрема гвардійська мотострілецька Волгоградсько-Київська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова та Кутузова 2-го ступеня бригада
Пункт постійної дислокації: м. Алейськ (Алтайський край); Чинний командир: Олег Куригін
74-а окрема гвардійська мотострілецький Звениго родсько-Берлінська орденів Кутузова та Суворова 2-го ступеня бригада
Пункт постійної дислокації: м. Юрга (Кемерівська область);
Чинний командир: Павло Єршов.
55-а окрема мотострілецька бригада (гірська)
Пункт постійної дислокації: м. Кизил (Республіка Тува);
Чинний командир: Денис Барило.
40-й Червонопрапорний інженерно-саперний полк
Пункт постійної дислокації: м. Ішим (Тюменська область);
Чинний командир: Олександр Корник.
Пункт постійної дислокації: м. Одинцове (Московська область);
Чинний командир: Сергій Кисіль.
Пункт постійної дислокації: м. Єкатеринбург (Свердловська область);
Чинний командир: Раміль Ібатуллін.
Пункт постійної дислокації: Мурманськ (Мурманська область);
Чинний командир: Дмитро Краєв.
200-а окрема мотострілецька Печенська Червонопрапорна, ордена Кутузова бригада (арктична)
Пункт постійної дислокації: п. Печенга-Луостарі (Мурманська область);
Чинний командир: Денис Курило.
с. Грем’яч, Миколаївка, Семенівка, м. Новгород-Сіверський, смт. Сосниця, м. Мена
Залучені військові підрозділи
6-та загальновійськова Червонопрапорна армія
Пункт постійної дислокації: п. Агалатове (Ленінградська область);
Чинний командир: Владислав Єршов.
41-ша загальновійськова Червонопрапорна армія
Пункт постійної дислокації: Новосибірськ (Новосибірська область);
Чинний командир: Сергій Рижков.
1-ша гвардійська танкова Червонопрапорна армія
Пункт постійної дислокації: м. Одінцово (Московська область);
Чинний командир: Сергій Кисіль.
90-та гвардійська танкова Вітебсько-Новгородська двічі Червонопрапорна дивізія
Пункт постійної дислокації: м. Єкатеринбург (Свердловська область);
Чинний командир: Раміль Ібатуллін.
Розташування та пересування на території України
Вранці 24 лютого (09:00) російські військові перетнули державний кордон України у пунктах пропуску «Грем’яч» і «Миколаївка»; просунулись до однойменних населених пунктів та с. Семенівка. Пізніше того ж дня, вони
дійшли до м. Новгород-Сіверський, смт Сосниця та м. Мена.
25 лютого (13:07) ЗСУ знищили колону російської техніку, що просувалась на Менському напрямку. Починаючи з 3 березня російські військові намагалися закріпитися у м. Мена, а з 5 по 9 березня здійснювали невдалі спроби наступу у напрямку м. Чернігів.
Станом на 4 квітня, с. Грем’яч та інші населенні пункти повністю перейшли під контроль ЗСУ.
с. Сеньківка, м. Городня, Сновськ, Корюківка, Седнів, с. Конотоп, Стара Рудня, Смяч, Малий та Великий Дирчин
Залучені військові підрозділи
35-та окрема гвардійська мотострілецька Волгоградсько-Київська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова та Кутузова 2-го ступеня бригада
Пункт постійної дислокації: м. Алейськ (Алтайський край);
Чинний командир: Олег Куригін.
Розташування та пересування на території України
Вранці 24 лютого (09:00) російські військові перетнули державний кордон України у пункті пропуску «Сеньківка» і, через однойменне село, просунулись у бік м. Городня та Чернігів.
25 лютого вони були змушені відійти від м. Городня, через м. Сновськ і Корюківка, до м. Семенівка, а від м. Чернігів до смт Седнів.
До кінця березня вказані населені пункти залишались під контролем російських військових. 28 березня російські військові відійшли від м. Сновськ, а у прилеглих с. Конотоп, Стара Рудня, Смяч, Малий та Великий Дирчин зруйнували мости. 2 квітня російські війська відійшли також від м. Городня.
смт Ріпки, с. Рівнопілля, Великі Осняки, смт Любич, с. Володимирівка
Залучені військові підрозділи
41-ша загальновійськова Червонопрапорна армія
Пункт постійної дислокації: Новосибірськ (Новосибірська область);
Чинний командир: Сергій Рижков.
90-та гвардійська танкова Вітебсько-Новгородська двічі Червонопрапорна дивізія
Пункт постійної дислокації: м. Єкатеринбург (Свердловська область);
Чинний командир: Раміль Ібатуллін.
Розташування та пересування на території України
4 лютого російські військові пройшли смт Ріпки у бік м. Чернігів, але (17:00) були зупинені ЗСУ біля с. Рівнопілля і Великі Осняки.
25 лютого на цьому напрямку знищено російську техніку. Станом на 3 березня російські військові закріпилися у районі смт Любич.
4 березня у смт Ріпки російські війська захопили місцевий відділ поліції. До кінця березня зазначені населені пункти перебували під контролем російських військових.
1 квітня ЗСУ було звільнено с. Володимирівка, а 5 квітня смт Ріпки та інші прилеглі населені пункти повернулись під контроль ЗСУ.
м. Чернігів, с. Халявин, Товстоліс, смт Михайло-Коцюбинське, смт Гончарівське, м. Остер, с. Слобода, Лукашівка, Рудня
Залучені військові підрозділи
6-та загальновійськова Червонопрапорна армія
Пункт постійної дислокації: п. Агалатове (Ленінградська область);
Чинний командир: Владислав Єршов.
1-ша гвардійська танкова Червонопрапорна армія
Пункт постійної дислокації: м. Одінцово (Московська область);
Чинний командир: Сергій Кисіль.
35-та окрема гвардійська мотострілецька Волгоградсько-Київська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова та Кутузова 2-го ступеня бригада
Пункт постійної дислокації: м. Алейськ (Алтайський край);
Чинний командир: Олег Куригін.
41-ша загальновійськова Червонопрапорна армія
Пункт постійної дислокації: Новосибірськ (Новосибірська область);
Чинний командир: Сергій Рижков.
74-а окрема гвардійська мотострілецький Звениго родсько-Берлінська орденів Кутузова та Суворова 2-го ступеня бригада
Пункт постійної дислокації: м. Юрга (Кемерівська область);
Чинний командир: Павло Єршов.
90-та гвардійська танкова Вітебсько-Новгородська двічі Червонопрапорна дивізія
Пункт постійної дислокації: м. Єкатеринбург (Свердловська область);
Чинний командир: Раміль Ібатуллін.
14-ий армійський корпус
Пункт постійної дислокації: Мурманськ (Мурманська область);
Чинний командир: Дмитро Краєв.
2-га гвардійська загальновійськова Червонопрапорна армія
Пункт постійної дислокації: м. Самара (Самарська область);
Чинний командир: В’ячеслав Гуров.
Розташування та пересування на території України
24 лютого російські війська зробили декілька спроб увійти до м. Чернігів, але зустрівши сильний супротив, утримались від подальших спроб та попрямували у напрямку м. Бровари. У цей же день, під містом, у полон здались російські військові.
26 лютого було зроблено нову спробу прориву у місто, в результаті якої, у полон потрапили російські військові. 2 березня наступальні дії на м. Чернігів велися з прилеглих с. Халявин, Товстоліс та смт Михайло-Коцюбинське.
3 березня російські військові зайшли у смт Гончарівське, а 4 та 9 березня провели наступ на м. Остер та с. Зазим’я. 5 березня було зафіксовано просування додаткових російських військових для проведення нових наступальних дій на м. Чернігів.
Протягом березня місто залишалось в оточені, а прилеглі населені пункти контролювались російськими військовими.
31 березня ЗСУ звільнили с. Слобода та Лукашівка, 1 квітня повернути контроль над с. Рудня, 2 квітня увійшли до смт Михайло-Коцюбинське, а 3 квітня звільнили с. Шостовиця, Ягідне, Іванівка та Количівка. Зазначені дії, своєю чергою, призвели до деблокади м. Чернігів.
м. Батурин, м. Ічня, с. Красностав, м. Ніжин, Прилуки, с. Крути, Іваниця
Залучені військові підрозділи
6-та загальновійськова Червонопрапорна армія
Пункт постійної дислокації: п. Агалатове (Ленінградська область);
Чинний командир: Владислав Єршов.
2-га гвардійська загальновійськова Червонопрапорна армія
Пункт постійної дислокації: м. Самара (Самарська область);
Чинний командир: В’ячеслав Гуров.
Розташування та пересування на території України
Вдень 24 лютого (17:00) в районі м. Батурин зупинено російську військову техніку, яка рухалась з м. Глухів та Кролевець. 27 лютого вони дійшли до м. Ічня, а біля м. Прилуки російських військових було розбито.
28 лютого російським військам вдалося просунутися до с. Красностав та м. Ніжин. 28 лютого та 1 березня, під час зіткнення біля с. Крути, ЗСУ знищили велику кількість російських військових.
3 березня з метою просування до с. Перемога та м. Бровари російські військові відновили наступальні дії у Ніжинському та Прилуцькому напрямках. З 5 по 17 березня тривали бої біля м. Ніжин, Прилуки й с. Іваниця.
1 квітня, після відходу російських військових, ЗСУ взяли під контроль с. Шевченкове та просунулись у с. Бобрик. Водночас російські військові відступали з території Ніжинського району.
смт Козелець, м. Бобровиця, с. Стара та Нова Басань Берестовець, Новий Биків, Талалаївка, Велика Дорога, Прохори, Погреби, Бажанівка, Шняківка, Сальне, Софіївка, смт Лосинівка, м. Макіївка та Монастирище
Залучені військові підрозділи
200-а окрема мотострілецька Печенська Червонопрапорна, ордена Кутузова бригада (арктична)
Пункт постійної дислокації: п. Печенга-Луостарі (Мурманська область);
Чинний командир: Денис Курило.
Розташування та пересування на території України
1 та 2 березня російські війська провели наступальні дії у Ніжинському напрямку та просунулись до смт Козелець та с. Нова Басань.
3 та 4 березня вони продовжили наступальні дії у бік м. Бровари, до м. Березань і с. Вишеньки. Станом на 23 березня, російські військові контролювали с. Берестовець, Новий Биків, Талалаївка, Велика Дорога, Прохори, смт Лосинівка, м. Макіївка та Монастирище.
27 березня, біля с. Лук’янівка та Рудницьке, російські військові зазнали значних втрат та були вимушені відступати.
1 квітня ЗСУ повернули контроль над с. Стара та Нова Басань, м. Макіївка, с. Погреби, Бажанівка, Шняківка, Сальне, Софіївка та продовжили наступ.