Аналітичні записки
26 березня 2022

З початку нової хвилі збройної агресії Російської Федерації 24 лютого 2022 року та встановлення окупаційного режиму на території континентальної України почала з’являтися інформація про насильницькі зникнення журналістів, політиків та активістів на підконтрольних РФ територіях. Судячи з націленості окупаційної влади саме на ці три категорії осіб, метою насильницьких зникнень є придушення спротиву населення окупованих територій та […]
З початку нової хвилі збройної агресії Російської Федерації 24 лютого 2022 року та встановлення окупаційного режиму на території континентальної України почала з’являтися інформація про насильницькі зникнення журналістів, політиків та активістів на підконтрольних РФ територіях. Судячи з націленості окупаційної влади саме на ці три категорії осіб, метою насильницьких зникнень є придушення спротиву населення окупованих територій та створення нових керованих псевдореспублік, аналогів так званих «ДНР» та «ЛНР».
Ще до початку вторгнення РФ до України, США оприлюднили розвідувальні дані про те, що Російська Федерація планує атаки проти політиків, активістів та російських дисидентів після вторгнення в Україну. Як зазначалося, такі атаки, «які в попередніх російських операціях передбачали цілеспрямовані вбивства, насильницькі викрадення, застосування катувань, ймовірно, будуть спрямовані на тих, хто виступає проти дій Росії».
В цій довідці зафіксована інформація про відомі на сьогодні насильницькі зникнення та інші форми атак проти активістів, політиків та журналістів. Щодня з’являється нова інформація про згадані тут випадки насильницьких зникнень та нові кейси.
З 2 березня 2022 року представники збройних сил РФ на території населених пунктів Херсонської області намагаються створити так звану «ХНР» (абревіатура для Херсонської народної республіки). Такий проєкт вимагає:
Задля підготовки ґрунту для останнього, актом окупаційної влади встановлюються обмеження пов’язані зі свободою слова та свободою пересування, а також ним визначається, що «… в разі порушення … правил, особи будуть затримуватися, притягуватися до суворої відповідальності та передаватися до органів військового правопорядку». Таким чином, будь-які вияви громадянської позиції, незгоди з адміністративними рішеннями держави-окупанта, проголошуються незаконними.
Робота зі схиляння місцевих мешканців очолити окупаційні адміністрації добре ілюструє приклад Каховки, де, схоже, було обрано громадянина України Володимира Леонтьєва для зайняття посади чи то коменданта, чи то «виконувача обов’язків голови адміністрації». За інформацією місцевого активіста Андрія Калова, Володимир Леонтьєв та ще один місцевий житель Віталій Єфименко (як вважається ним є член місцевих злочинних угруповань на прізвисько Єфім), заходили до міської ради Каховки після її захоплення військовослужбовцями ЗС РФ. Дещо згодом, джерела місцевих ЗМІ в Каховській міській раді підтвердили співпрацю Володимира Леонтьєва та Єфіма з окупаційними силами та їхню присутність в будівлі міської ради після її захоплення. Віталій Єфименко зокрема, за інформацією Андрія Калова, «пообіцяв розправи над проукраїнськими місцевими мешканцями».
Розпорядження «військового коменданта Херсонської народної республіки»
Фото: Facebook Людмили Денисової
Скриншот зі сторінки Олега Батуріна в Facebook про
«військового коменданта Херсонської народної республіки»
Третьою складової, необхідної для реалізації сценарію з встановлення бутафорних республік на окупованих українських територіях, є примушення до співпраці чинних представників влади. В цьому напрямку публічно відомо лише про один випадок явного переходу на бік Російської Федерації – це випадок з Галиною Данильченко у Мелітополі.
Бувши депутаткою Мелітопольської міської ради вона погодилася стати так званою виконувачкою обов’язків мера та почала ретранслювати російську державну пропаганду. Варто зазначити у цьому зв’язку, що міжнародне гуманітарне право, застосовне до окупації, передбачає співпрацю місцевих органів влади держави з державою-окупантом. Втім, Російська Федерація демонструє свою незацікавленість в налагодженні тимчасової співпраці з чинними й легітимними органами влади. Натомість вона послідовно намагається їх замістити власноруч створеними органами без будь-якої легітимності чи врахування попереднього волевиявлення місцевих громад.
Для якнайшвидшої реалізації проєкту зі створення так званої «ХНР» представники РФ вдаються до залякувань та насильницьких зникнень.
Ці методи мають дозволити їм досягти відразу дві ключові мети, про які йшлося вище: придушення інакодумства та схиляння місцевої влади до співпраці на умовах окупаційної держави. Далі розглянемо відомі випадки насильницьких зникнень в різних регіонах України, що наразі знаходяться під окупацією РФ.
В довідці описані лиш деякі випадки насильницьких зникнень, які мали місце на територіях тимчасово підконтрольних військовослужбовцям Збройним Силам Російської Федерації. Інформація про насильницькі зникнення подається тут в хронологічному порядку починається з 9 березня 2022 року.
Володимир Тюрін
Керівник військово-цивільної адміністрації
У Луганській області 4 березня військовослужбовці РФ викрали заступника керівника Щастинської міської ВЦА Володимира Тюріна. На момент складання довідки його доля невідома. Методи викрадення схожі з тими що застосовувалися до мера Мелітополя. Військовослужбовці ЗС РФ одягали мішок на голову Тюріна та вивезли в невідомому напрямку.
Олександр Федюнін
Працівник військкомату
Олександр був першим, про чиє викрадення представниками правоохоронних органів РФ стало публічно відомо. 8 березня 2022 року на ютуб-каналі Rus Criminal опублікували відео із затриманим чоловіком у Херсоні. Чоловік на відео назвався Олександром Федюніним. Місцевий херсонський журналіст згодом підтвердив, що це справді Федюнін, працівник місцевого військкомату. Відео опубліковано під назвою «Russian special services detained a ukrodeversant in Kherson». Примітно що сам канал Rus Criminal було створено 12 серпня 2016 року і здебільшого опубліковані на ньому відео присвячені діяльності правоохоронних органів РФ. У представників окупаційної влади було декілька версій хто такий Олександр Федюнін. Перша версія була озвучена у відео, тут він згадується як начальник групи цивільно-військового співробітництва військової частини А7053, це 124 окрема бригада територіальної оборони Херсонської області. На відео Федюніна запитують російською мовою про причину його затримання. Той пояснює хатримання тим, що «намагався зняти розтяжки біля будівлі “Скіфія”». Після цього автор відео перепитує, що це за будівля. Звідси можливо зробити висновок особа яка проводить допит не місцева. У Херсоні, напевно, більшість місцевих жителів знають про телеканал «Скіфія», який мовив майже три десятиліття. Про замінування будівлі телеканалу стало відомо ще 3 березня після його захоплення російськими військовослужбовцями.
Згодом версія затримання Федюніна у російської пропаганди змінилася. 9 березня о 12:33 в російськомовному ЗМІ «SM News» було опубліковано статтю під назвою «В Херсоне задержанный начгруппы ГВС ВСУ передал РФ списки всех своих подельников». В ній є два ключових момента:
Ще одна версію подій опублікували в російському ЗМІ «Комсомольска правда» в той самий день що і попередня публікація, але о 21:20. У викладі видання Федюнін «..самостійно поставив розтяжку та повинен був організувати терористичний акт під час мітингів, щоб київська влада могла звинуватити російських військовослужбовців в теракті проти місцевих жителів». До того ж фото, які по суті є скриншотами з того самого відео з допиту, підписані начебто вони зроблені представниками так званої «народної міліції ДНР».
В публікаціях «SM News» та «Комсомольській правді» різняться дати наче б то планованого теракту. В першому видані стверджують що «теракт» планувався на 6 березня, а в «КП» йде мова про 8 березня. Однак, обидва видання мають одну спільну тезу, яка підтверджує міркування місцевих жителів Херсонської області — представники правоохоронних органів РФ отримали списки осіб, які ймовірно можуть стати жертвами насильницьких зникнень. Подальша доля Олександра Федюніна невідома.
Сергій Кричук
Активіст
9 березня в Запорізькій області військовослужбовці Збройних Сил РФ викрали активіста Кричука Сергія Сергійовича. Він їхав разом із сім’єю на автомобілі, з якого звучала пісня «Байрактар». Подальша доля чоловіка після затримання невідома.
Лейла Ібрагімова
Депутатка
10 березня військові викрали депутатку Запорізької обласної ради Лейлу Ібрагімову, яка на той час перебувала у власному будинку. Її вивезли в невідомому напрямку. Наприкінці того ж дня її відпустили.
Іван Федоров
Міський голова
11 березня військовослужбовці ЗС РФ викрали мера міста Мелітополь Івана Федорова з приміщення гуманітарного штабу. 14 березня, стало відомо що Федоров знаходився в тимчасово окупованій Луганській області. Затримання проводили представники так званої «МДБ ЛНР». В день затримання близько 10 осіб увійшли до кабінету Федорова, одягли мішок на голову та вивели йому з приміщення. Так звана «прокуратура ЛНР» висунула проти Федорова звинувачення в фінансуванні тероризму та злочинах терористичної спрямованості. 16 березня Федорова було звільнено.
Андрій Соловей
Футбольний вболівальник
11 березня було затримано лідера ультрас футбольної команди «Кристал» (Херсон) Андрія Солов’я. Представники російської окупаційної влади вдерлися в будинок футбольного фаната, без пояснень вивели його в домашньому одязі на вулицю та відвезли у невідомому напрямку. З того часу Соловей на зв’язок зі своїми родичами та знайомими не виходив.
Леонід Кондрацький
Активіст
11 березня було викрадено Леоніда Кондрацького. Він займався організацією місцевої самооборони та був присутнім на мітингах проти окупаційної влади. Працював разом з іншим місцевим активістом Сергієм Цигіпою над створенням територіальної оборони Херсону. Про обставини зникнення майже нічого невідомо.
Вікторія Рощина
Журналістка
11-12 березня було втрачено зв’язок з журналісткою hromadske Вікторією Рощиною. 18 березня стало відомо, що її затримали представники ФСБ РФ. З того часу її місцеперебування залишалося невідомим. Після публікації про життя тимчасово окупованого Енергодара, Вікторія збиралась відвідати Маріуполь для того, щоб показати життя окупованого міста. Від колег Вікторії відомо, що 11 березня вона виїхала з Запоріжжя до Маріуполя. Наступного дня, як колеги Вікторії довідалися від свідків, вона потрапила до окупованого Бердянська, а уже 15 березня її затримали представники правоохоронних органів РФ.
Ольга Гайсумова
Активістка
12 березня було викрадено координаторку мітингів проти окупації в Мелітополі, голову ГО «Свідоме товариство Мелітополя» Ольгу Гайсумову. Інцидент трапився після завершення мітингу. Подальша доля жінки невідома.
Олег Батурін
Журналіст
12 березня зник журналіст Олег Батурін. Своїй дружині він сказав що йде на коротку зустріч зі знайомим. Телефон він залишив вдома. Однак до дому він так і не повернувся. Інформації про те хто затримав Олега, на яких підставах та де його утримують, дружина та колеги не мали. В місцевих чатах, очевидці повідомляють що близько 16:50 біля автостанції помітили російських військових. При цьому у Каховці на постійній основі немає російських військових, зате окуповано сусіднє місто Нова Каховка. Це звісно не є доказом причетності військовослужбовці ЗС РФ до викрадення журналіста, але вказує на наявність можливості в останніх його здійснити.
20 березня 2022 року Батуріна було звільнено окупаційною владою з місця позбавлення волі. За 8 днів перебування під вартою, провів майже без їжі та води, отримував погрози та зазнавав побиття. Весь час перебування під вартою, журналіст сидів з низько нахиленою або покритою головою, щоб унеможливити впізнання представників окупаційної влади.
Сергій Цигіпа
Активіст
Ще одним потерпілим від насильницьких зникнень є Сергій Цигіпа, ветеран АТО, журналіст та керівник ГО «Каховський плацдарм». Він зник 12 березня 2022 року. Сергій брав участь у проукраїнському мітингу проти окупаційної влади та її намагань створити так звану «Херсонську народну республіку». Ще до викрадення Цигіпа припускав, що за ним стежать правоохоронні органи РФ. Так, на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook за декілька днів до викрадення він написав: «Друзі! Не шукайте більше в мережі. Мене зі вчорашнього вечора розшукують рашистські контрики. Кого потрібно, я вас сам знайду. Все буде Україна!». Пост було написано 8 березня 2022 року.
Як зазначає дружина Цигіпи, її чоловік вийшов разом з собакою, якого згодом жінка знайшла біля місцевого виконкому, близько 9-ї ранку для того, щоб віднести ліки та їжу для мами дружини. Після того він не виходив на зв’язок. Згодом до дружини Цигіпи почали телефонувати люди та розповідати, що вони бачили її чоловіка на блокпості. З їхніх слів, Сергія тримали на ньому дуже довго.
Що відбулося після цього наразі не відомо. Представники окупаційної влади повідомили дружині Цигіти, що ані його, ані Олега Батуріна в Новій Каховці нема та не було і що таких як вони везуть одразу в Херсон. На питання де саме вони знаходяться в Херсоні, відповіді отримати не вдалося.
Сестра журналіста Батуріна повідомила, що представники окупаційної влади її завірили, що з її братом та Цигіпою «все гаразд, вони живі, нагодовані, в них є, що пити та їм не сумно». Родичам навіть дозволили передати передачу.
Сергій Прийма
Голова райради
13 березня російські військові викрали голову Мелітопольської районної ради Сергія Прийму. О 7:30 до нього додому прийшли з обшуком представники окупаційних сил. Після обшуку його відвезли в невідомому напрямку. Обшук проводили 8 осіб. Під час нього з дому забрали документи, всі мобільні пристрої та почали вимагати паролі до них. Подальша доля чоловіка невідома.
Євген Матвєєв
Міський голова
13 березня о 8.30 було затримано мера Дніпрорудного Євгена Матвєєва. Зранку він поїхав на блокпост що знаходиться на виїзді з міста на перехресті доріг на Дніпрорудне, Балки, Орлянка та Веселе. Ймовірною причиною насильницького зникнення є проукраїнська позиція мера. На виборах мера у 2020 році він висувався від ОПЗЖ, а після початку російської агресії він зайняв проукраїнську позицію і 27 лютого приєднався до інших людей, які перегородили шлях російським танкам. За словами місцевої мешканки, після викрадення міського голови у середмісті була помічена його автівка. Військовослужбовці РФ розмалювали її своєю символікою та використовують для власних потреб.
Giga_mo
Блогерка
14 березня блогерка в Херсоні вела стрім з соціальної мережі Tik-tok, вона підійшла до військових збройних сил РФ та почала ставити їм питання, називаючи їх «орками». Один з військовослужбовців РФ запропонував підійти до вантажівки, де стояли інші військовослужбовці, дівчина намагалась втекти, її затримали та повезли в невідомому напрямку. Наразі особа дівчини невідома.
Олег Ніколаєв
Священник
14 березня військовослужбовцями ЗС РФ в Бердянську було викрадено Олега Ніколаєва. Зранку того дня будинок священника оточили люди з автоматами, провели обшук, після якого арештували отця Олега та вивезли у невідомому напрямку. Дружині з особливими потребами Юлії, яка має орфанну хворобу і постійно потребує терапії, наказали не виходити з дому.
Перед затриманням Ніколаєву надходили погрози щодо нього та його дружини. Згодом, того ж дня, його відпустили. На телеграм-каналах, які підтримують збройну агресію РФ проти України, було опубліковано відео з позначкою #Эксклюзив. На відео священник Ніколаєв закликає військовослужбовців ЗСУ скласти зброю та повернутися до сімей. Відео було опубліковане 16 березня, хоча на той час Ніколаєв уже був на свободі, в той час, як самого священника затримали тільки на одну добу 14 березня.
Погрози, які надходили родині Ніколаєва
Максим Негров
Активіст
15 березня, було викрадено Максима Негрова, директора ТОВ «Таврійський парк» та члена політичної партії «Європейська партія України», що проживав в місті Херсоні. Про зникнення повідомив його друг на своїй сторінці в соціальній мережі. Він зазначив що Негрова схопили військовослужбовці ЗС РФ та вивезли в невідомому напрямку. Ситуація погіршується тим, що Негров нещодавно серйозно хворів, а відсутність належної медичної допомоги може поставити під ризик його здоров’я та життя.
Віталій Шевченко
Активіст
15 березня було викрадено Віталія Шевченко та кількох інших осіб. Шевченко був організатором проукраїнських мітингів, які відбувались в попередні дні в Запоріжжі. В деяких ЗМІ вказується, що до викрадення причетна Росгвардія.
Сергій Славов
Родич депутатки
15 березня було викрадено Сергія Славова, чоловіка депутатки Запорізької обласної ради Ірини Славової. Як зазначила депутатка на своїй сторінці в соціальні мережі Facebook: «…Зрозуміло, що приходили за мною. Але, я встигла доїхати у безпечне місце. Чоловік не причетний до моєї діяльності, до різних справ, які зацікавлять тих, хто його забирав… Всі акаунти зараз його включені, розумію чого, шукають докази». Пізніше чоловіка відпустили додому та Ірина Славова видалила після цього допис про викрадення. На момент складання довідки, згадування про допис, де зазначається що її чоловіка було викрадено, лишається тільки у ЗМІ.
Олександр Яковлєв
Міський голова
16 березня, військовослужбовці Збройних Сил РФ викрали мера міста Скадовська Олександра Яковлєва. Цього ж дня мера відпустили. Після цього він висловив сподівання, що відпустять і інших затриманих осіб.
Юрій Палюх
Секретар міськради
Разом з мером Скадовська, 16 березня представники Збройних Сил РФ викрали і Юрія Палюха, секретаря місцевої міськради. Попри те, що мера міста Олександра Яковлєва відпустили в той самий день, Ю. Палюх продовжує залишатися затриманим.
Дмитро Васильєв
Секретар об’єднаної територіальної громади
16 березня було викрадено секретаря Ради Новокаховської об’єднаної територіальної громади Васильєва Дмитра В’ячеславовича. За словами свідків, Васильєва утримують в будівлі ізолятора тимчасового тримання, який окупаційна влада використовує як військову комендатуру. За повідомленнями тих самих свідків, до Васильєва застосовуються тортури для того, щоб він змінив своє ставлення до представників окупаційної влади.
Віктор Терещенко
Міський голова
В Харківській області 17 березня на робочому місці затримали мера Великобурлуцької громади Віктора Терещенка. Його утримують у місцевому райвідділі поліції.
На жаль, точну кількість осіб які зазнали насильницьких зникнень на території, де діють підконтрольні РФ незаконні збройні формування так званих «ДНР» та «ЛНР», встановити дуже складно. Про викрадення чи зникнення цивільних осіб на цих територіях інформації обмаль. Існує ймовірність, що для тих осіб, які зазнали насильницьких зникнень на території де діють підконтрольні РФ незаконні збройні формування так званих «ДНР» та«ЛНР» ризики для життя полонених значно вищі, ніж на територіях, тимчасово окупованих регулярними частинами ЗС РФ. Ці ризики пов’язані з наступними чинниками:
Як зазначає депутат Херсонської обласної ради від «Європейської Солідарності» Сергій Хлань, «…периметр [Херсону] контролюють військові ЗС РФ, а безпосередньо до Херсону заїхали цивільні [представники Російської Федерації] та представники Росгвардії для підтримки окупаційної адміністрації на територіях підконтрольних військовослужбовцям ЗС РФ. Більшість серед росгвардійців, які знаходяться на території Херсонської області, [складають] колишні співробітники українського спеціального підрозділу міліції «Беркут», які перейшли на бік РФ після Революції Гідності».
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим відзначає, що за інформацією його джерел «переважно людей [на нещодавно окупованих територіях] затримують або на ворожих блокпостах, або окупанти з’являються за місцем проживання». Так, на встановлених окупантами блок-постах перевіряють телефони та машини. Якщо у військовослужбовців чи росгвардійцям на блокпостах не подобається щось у машині, телефоні, чи в спілкуванні громадян, то їх затримують. Окрім того, деяких людей шукають за їх домашніми адресами. Це стосується переважно учасників АТО/ООС, українських правоохоронців та представників кримськотатарської спільноти. При цьому, приміром, мародери окупантів не цікавлять, їх незаконній
діяльності не перешкоджають.
Подекуди РФ може навіть направляти військових в населенні пункти, які не
перебувають під контролем російських військ. Так, медіа «Мост» повідомило про те, що в село Лазурне Скадовського району Херсонської області заїхала військова колонна, щоб затримати за місцем проживання співробітника СБУ. Його вдома не виявили, але пограбували будинок.
З інформацією херсонського журналіста Костянтина Риженко, який сам переховується від окупаційної влади в окупованому місті, у розпорядженні військовослужбовців РФ є списки держслужбовців, громадських діячів, активістів та цивільних осіб, які допомагають Збройним Силам України. За даними журналіста, війська збройних сил РФ зайняли СІЗО для утримання там тих, кого їм вдається затримати, а в Новій Каховці взагалі облаштовують стихійні місця несвободи в гаражах, підвалах тощо.
Окрім збройних сил РФ в окупованих українських місцях присутні також представники Росгвардії (тобто представників правоохоронних органів РФ), про що є як свідчення очевидців, так і відеозаписи.
Повідомлення на сторінці Захарченко в Facebook
10 та 11 березня 2022 представники ФСБ проводили обшуки, з проникненням до житла, мінімум у чотирьох квартирах. Це були помешкання проукраїнських активістів та членів патріотичних організацій. В одному з випадків, за словами очевидців, навіть застосовували вибухівку для підриву вхідних дверей ймовірно таким чином намагалися проникнути до житла представника Нацкорпусу Микити Тютюнника.
Що ж до окремих представників місцевого населення, то у Херсоні Кирило Стремоусов (блогер та очільник так званого «комітету за мир та порятунок», бутафорної організації, яку окупаційні сили намагаються зобразити як перехідний легітимний орган влади у Херсонській області) погрожує інакодумцям російським ув’язненням. «Усім, хто проти «руського міру», тобто патріотам, активістам, журналістам, тут небезпечно. Бо Стремоусов обіцяє зачистки й тюрми», – повідомила ІМІ одна з журналісток, що залишилися в обласному центрі. Зокрема, у своєму відеозверненні Стремоусов пообіцяв
«перепис населення» і покарання для «тих, хто жив на гранти». «Фашистів гасили, будемо гасити в параші, у будь-якій ситуації. Фашисти, готуйтеся, з вами ніхто розмовляти тут не буде», — каже Стремоусов у опублікованому ним відео.
10 березня в телеграм-каналі проєкту «Інформаційний спротив» оприлюднили інформацію про можливий зв’язок Стремоусова з ФСБ. На підтвердження цього додали листування, яке нібито отримали хакери. За твердженням авторів, у переписці також брали участь співробітник ФСБ Валерій Солоха та колаборант із Херсона Віктор Яценко. Останній народився у Херсоні, певний час був «Міністром зв’язку ДНР», був оголошений СБУ в розшук.
Крім підрозділів російських збройних сил, Росгвардії та ФСБ, у Херсонській області зафіксовано перебування співробітників поліції Краснодарського краю та тимчасово окупованого росіянами Криму, а також представників так званого «МДБ ЛНР».